Антропохід 2.0. Як я його збудував.

Починалося усе з телепередачі Акули Бізнесу 2 сезон 3 серія 

Перша версія антропоходу була скоріше лабораторією на колесах аніж придатним для щоденного використання транспортним засобом. Хоча, дітям подобається.

Мені радили збудувати більш компактну і зручну версію. Дехто радив зробити сучасний гламурний дизайн. Але, де знайти здібного дизайнера транспортних засобів?

А поки дизайнер не знайшовся, необхідно було зосередити усі зусилля на зменшенні габаритних розмірів антропоходу. Враховуючи, досвід надбань і помилок першої версії, я розпочав будівництво антропоходу 2.0.

Зварювальні роботи - це був особистий виклик. До цього не тримав в руках електрозварку вже років з 20. Але друзі з майстерні Rat Hole Kustom Cycles відмовилися мені допомагати. Довелося самому.

Рама вийшла досить вдало. Легкими зварювальні роботи не назвеш. Але, якщо є бажання й розум, гадаю, можливо все. Банка.. (слід нагадати, що банка - це в академічному веслуванні спеціальне сидіння, що їздить на колесах) Банка перероблена до невпізнанності. Пізніше зроблю сидіння м'яким.

Найголовніша модернізація торкнулася котушок. Кожна котушка складається зі склеєних міцним клеєм 21-го фанерного сегмента. А власне сегменти - це деталі, вирізані з листа фанери на лазерному устаткуванні IZOLAB. Перший антропохід був незграбним і асиметричним, бо обидві котушки чіплялися праворуч від колеса. Фахівці казали, що котушку неможливо приєднати ліворуч, якщо не замовляти на заводі спеціальний обернений храповий механізм. Помилялися! Я за допомогою болгарки виготовив перехідну муфту, яка зробила можливим обернене включення звичайного храпового механізму. І це вдалося. Як бачите, права котушка - ліворуч від колеса, а ліва - праворуч. Обидві чудово працюють. Тепер займемося переднім колесом і полицею для ніг.

Щось не дуже витончено виходить. І гальмівний привід нема де вчепити. Добре,  це ще виправимо. Головне щоб ноги міцно трималися. Нарешті виготовляю двигуни. Раніше я використовував труби щоб обвішати їх мотузками й пружинами. Тепер головні пружини сховані всередині труб, і увесь двигун вписується у габаритні розміри антропоходу. Чудове досягнення, але... Любі дизайнери транспортних засобів, ну де ж ви ходите, коли вас так не вистачає?

А якщо зовнішність вас не лякає, сідайте на банку, кладіть ноги на полицю і тягніть руками ці "весла", схожі на маленькі крила. Я вже відкриваю вам ворота. Щойно відпустите весла, двигун зробить перший поштовх, і антропохід вирветься на свободу.

Наостанок хочу розповісти про долю антропоходу 1.0. Прощатися з ним зарано. Тепер його будуть доробляти і використовувати талановиті київські діти.  Я віддав його у Станцію Юних техніків: